- змичка
- —————————————————————————————зми́чкаіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
змичка — и, ж. 1) спец.З єднання країв, кінців чого небудь. 2) перен. Цілковита погодженість, єдність (інтересів, дій, вчинків); союз … Український тлумачний словник
проривний — а/, е/. 1) лінгв. Такий, за вимови якого відбувається змичка артикуляційних органів мови на шляху видихуваного повітря (про звуки мови). || у знач. ім. проривни/й, но/го, ч. Приголосний звук, за вимови якого відбувається змичка артикуляційних… … Український тлумачний словник